СИТУАЦІЯ НАВКОЛО АЗОВСЬКОГО СРЗ ЗАГРОЖУЄ ВТРАТОЮ БІЛЬШЕ ТИСЯЧІ РОБОЧИХ МІСЦЬ В МАРІУПОЛІ

Суспільство
Ситуація навколо державного підприємства Азовський судноремонтний завод викликає велику стурбованість у Маріуполі і загрожує скороченням понад 1 000 робочих місць. А значить - багатомільйонними втратами бюджетів всіх рівнів - міського, обласного, державного; черговим витком зубожіння людей. Що відбувається і який подальший сценарій розвитку подій? Про це в інтерв'ю Дмитра Ляшова, генерального директора ТОВ «СРЗ» газеті "Приазовский рабочий".

  • Дмитро Олександрович, з якими результатами судноремонтний завод завершив складний для економіки Маріуполя 2015 рік?

- З огляду на ситуацію, в якій ми працювали, судноремонтний завод завершив 2015 рік чималі добре. Перш за все, нам вдалося зберегти такі параметри, як своєчасність виплати заробітної плати; кількість людей, що працюють на підприємстві; забезпечення платежів до бюджетів. Станом на 31 грудня 2015 року, ми не мали заборгованості ні по заробітній платі, ні з податків.

На сьогодні на заводі працюють 1029 осіб. Середня заробітна плата виробничих працівників збільшилася на 14% і склала 4 522 гривні; працівників заводу в цілому - зросла на 11%, до 3 767 гривень. Фонд оплати праці становив 46,5 мільйона гривень.

Загальний обсяг податкових відрахувань - 55,1 мільйона гривень. У тому числі до бюджету міста Маріуполя ми перерахували 4,64 мільйона. За оренду цілісного майнового комплексу - 7,2 мільйона гривень.

Протягом 2015 року судноремонтний завод надав благодійну допомогу на чверть мільйона гривень школам, лікарням, військовим частинам і іншим організаціям, розташованим на території міста.

  •     За рахунок чого вдалося втриматися на плаву?

- СРЗ має три напрямки діяльності: безпосередньо судноремонт і суднобудування; машинобудування; перевалка вантажів. До початку 2014 року структура продажів за всіма трьома напрямками була приблизно рівною. Потім відбувся зсув у зв'язку з проведенням АТО, руйнуванням інфраструктури (вибух моста), проблемами логістики і зменшенням вантажопотоків до Маріуполя. У 2015 році судноремонту торгових судів практично не було за винятком аварійних ремонтів. Залишалися також ремонти технічного флоту - портофлоту. Ми регулярно перемагали в державних тендерах, загальний обсяг ремонту склав близько 35 мільйонів гривень. Але це були найменш рентабельні ремонти, де немає валютної складової.

У минулому році ми значно переорієнтувалися на машинобудування за рахунок замовлень підприємств Групи Метінвест і традиційних замовлень на виробництво грейферів для портів України. Найбільший замовлення надійшло від Іллічівського морського торгового порту: ми зробили 18 грейферів за один місяць, загальна сума контракту склала майже 8,5 мільйона гривень.

  • Як ви прокоментуєте продовження судової тяганини: 20 cічня 2016 року Донецький апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні скарги ТОВ «СРЗ» і залишив у силі рішення суду першої інстанції за позовом регіонального відділення Фонду державного майна про дострокове розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу «АСРЗ»?

- Невеликий екскурс в історію: у 2013 році, коли ТОВ «СРЗ» вже десять років орендувало цілісний майновий комплекс ДП «АСРЗ», вкладала гроші в розвиток підприємства, ми виступили з ініціативою про продовження оренди на попередніх умовах на десять років.

Рішенням суду нам продовжили оренду на три роки - до 17 червня 2016 року - і збільшили орендну ставку в п'ять разів: з 4% до 20%. Це рішення ТОВ «СРЗ» отримало в середині 2014 року. І тоді ж регіональне відділення ФДМУ випустило наказ провести інвентаризацію на підприємстві і приступити до оцінки вартості основних засобів і нематеріальних активів.

Ми провели інвентаризацію, всі дані передали Фонду. Далі за процедурою Фонд - ми на це не мали ніякого впливу - на відкритому конкурсі вибрав незалежного оцінювача, в якості якого була визначена авторитетна київська компанія. Це сталося в жовтні 2014 року. Тобто в той час, коли в Маріуполь відмовлявся приїжджати будь-хто, і компанія, переживаючи за своїх співробітників, відмовилася також. Фонд своїм наказом скасував проведену інвентаризацію та готується процедуру оцінки.

Далі пішов січень 2015 року - обстріл «Східного», бойові дії в секторі «Маріуполь» розпалювалися. Але Фонд, незважаючи на це, в лютому випускає наказ про повторне проведення інвентаризації та оцінки. На підставі цього наказу ми знову приступаємо до інвентаризації. А завод - це кілька десятків гектарів землі, кілька тисяч найменувань обладнання. Тобто інвентаризація - це великий і копітка праця. При цьому наші юристи побачили, що наказ Фонду оформлений невірно, і звернулися до Донецького адміністративного суду з проханням дати правову оцінку. У першій інстанції ми виграли суд. Фонд, в свою чергу, подав апеляцію, яка була задоволена. Зараз питання зависло у вищій інстанції і поки стоїть «на паузі».

Тим часом, в травні 2015 року, прокуратура області подала до суду вимога змінити попередній договір оренди, за період з 2011 по 2013 роки, з 4% на 20% орендної ставки. Тобто заднім числом нарахувати нам 25 мільйонів гривень. Зрозуміло, що підстав для цього ніяких не було: це пряме порушення норм закону, і в першій судовій інстанції прокуратурі відмовили. Вони подали апеляцію - їм знову відмовили. Вони подали до Верховного суду України - ви здивуєтеся, але в наприкінці 2015 року справу відправили в першу інстанцію на дорозслідування.

Крім цього, в травні минулого року я дізнався про те, що за фактом «умисного» невиконання судового рішення посадовими особами ТОВ «СРЗ» порушено кримінальну справу за статтею 382, частина 2 Кримінального кодексу України. Хоча насправді факти говорять про протилежне: ми провели одну інвентаризацію і для проведення наступної хотіли отримати правову оцінку наказу Фонду. Це звичайні господарські розгляду. Але ось уже вісім місяців йде якесь кримінальне слідство, я не знаю його підсумків. Були проведені багатогодинні допити керівництва, обшук в кінці року при силовій підтримці СБУ.

Фонд подав ще одне звернення до суду про стягнення з нас додатково 43 мільйонів гривень «недоотриманих» орендних платежів. Хоча сам же Фонд виставляв умову: спочатку провести оцінку вартості основних засобів, а потім застосувати до них ставку 20%. Це судовий розгляд до сих пір ходить по інстанціях.

Як і інше: ми звернулися до суду з позовом, в якому наполягаємо на тому, щоб оцінка була проведена за станом на 2013 рік - коли продовжувався договір оренди, а не на лютий 2015 року, як нас змушує регіональне відділення ФДМУ. Справа в тому, що методика розрахунку оцінки включає в себе доларову складову.

Поки йдуть судові розгляди, на підприємстві з'явилися наполегливі іногородні підприємці, які запропонували «відступні» за те, щоб я спонукав нинішнього акціонера передати їм ТОВ «СРЗ» на безоплатній основі, пообіцявши, що вони врегулюють всі питання. Вони ж описали сценарій того, що в разі відмови буде далі відбуватися: активізація кримінальних справ, наш програш у всіх судах.

  • Основний акціонер, наскільки я розумію, це Світлана Савеліївна Савчук, вдова Олександра Володимировича, колишнього президента «Азовмашу»?

- Так, і я доповів акціонеру про що відбулося розмові. Зрозуміло, що ні про яке «переконанні» не могло бути й мови. Акціонером, починаючи з 2003 року, було вкладено понад 100 мільйонів гривень інвестицій в державне підприємство «Азовський судноремонтний завод».

  •     До сих пір сценарій розвивається так, як розповіли іногородні підприємці?

- На жаль, так. Ми почали активно програвати в усіх інстанціях. Але в будь-якому випадку на сьогодні у нас немає жодного закінченого судового процесу.


  • Як відбилися судові тяжби, кримінальні справи, обшуки на сьогоднішньому портфелі замовлень для СРЗ?

- Все це тягне нас з ринку зіпсованої діловою репутацією. Ми виконуємо контрактні зобов'язання, платимо заробітну плату. Але зараз клієнти, яких і так важко знайти, відмовляються робити у нас замовлення, і я їх розумію. 20 січня ми отримали відмову в задоволенні апеляції, що неминуче веде до розірвання договору. Ми подали касацію до Вищого господарського суду і все ще сподіваємося на прийняття справедливого рішення: немає підстав для дострокового розірвання договору оренди.

Весь цей час ми намагаємося знайти в уряді, Міністерстві інфраструктури розуміння ситуації, що склалася, яка зрозуміла кожному підприємцю: збільшення в п'ять разів вартості оренди основних фондів - згубно для бізнесу. Проста арифметика: 7 мільйонів гривень ми заплатили в минулому році, а, на думку Фонду, повинні були заплатити 35 мільйонів гривень. Це неможливо, тим більше в нинішніх умовах.

    
Влітку минулого року голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський під час відвідин Маріупольського морського торгового порту розповів, що є план об'єднати ці два державних підприємства - порт і «АСРЗ» - і таким чином зробити майданчик для розвитку малого і середнього бізнесу. Що вам відомо про цей план?

  • Якщо є такий план, то перше питання: кому він представлений і де пройшов захист? Він є на сайті Міністерства інфраструктури, обласної державної адміністрації, доступний громадськості? Якщо є план, як на наступний день після дострокового розірвання оренди з ТОВ «СРЗ» надати роботу більш тисячі чоловік і нагодувати їх сім'ї, заплатити до бюджетів усіх рівнів не 55 мільйонів гривень, як зараз, а на порядок більше - я готовий працювати для його реалізації на будь-яких умовах.

- При всій повазі до губернатора, його заяву про об'єднання залишає більше питань, ніж дає відповідей. Є план приєднати неповних потужності «АСРЗ» з перевалки вантажів до неповних потужностям порту - це вихід? Ні. Якщо до 4,5 тисячам працівників порту, які перебувають на чотириденку, приєднати ще 1 029 працівників СРЗ - це поліпшить економіку? Або маріупольський порт братиме участь в тендерах Групи Метінвест по виробництву металургійного устаткування? Теж немає.

Щоб реалізувати план, наскільки я розумію, територію СРЗ потрібно нарізати на шматки, які зможуть орендувати підприємці і щось робити. На мій погляд, це збитковий підхід, оскільки мова йде про унікальний і єдиний на Азовському морі підприємстві, яке перестане існувати.

  •     Можливо, вся справа в пункті митного пропуску на території СРЗ?

- Насправді, це зона митного і прикордонного контролю, окремий пункт пропуску. Правда, він оформлений на ТОВ «СРЗ», а не на ДП «Азовський судноремонтний завод». Не виключено, що іногородніх підприємців цікавить саме це.

  •     А що далі, як буде розвиватися ситуація?

- Ситуація зависла. ТОВ «СРЗ» має платити заробітну плату працівникам заводу, податки, плату за оренду. Регіональним відділенням ФДМУ не визначено, в які терміни, кому і за якою процедурою відбуватиметься передача цілісного майнового комплексу. Все повернулося в ту ж точку, з якої починали: проведення інвентаризації та оцінки. Є наказ по підприємству, створені робочі комісії, і вони знову приступають до інвентаризації.

Згідно з чинним законодавством, ми повідомили профспілка про можливе скорочення працівників. Чи отримають вони роботу в подальшому - це питання, на яке поки що ніхто не дає відповіді.

Ми дванадцять років орендували цей завод. За цей час держава отримала понад півмільярда гривень платежів. Ми зверталися до Президента України, Прем'єр-міністру України, губернатора з проханням позначити подальший бачення розвитку підприємства, оскільки нам нічого сьогодні повідомити працівникам і потенційним інвесторам. Від губернатора ми не отримали відповіді. Адміністрація Президента України і Кабінет міністрів України на наше звернення дали доручення профільному міністерству розібратися. Міністерство зробило запит до Адміністрації морських портів України і отримало відповідь: ким би не був новий орендар, потрібно обов'язково зберегти судноремонт. Міністерство нам повідомило, що зможе відповісти після винесення судового рішення.

  • Оренда цілісного майнового комплексу повинна була завершитися в червні 2016 року. Залишилося не так багато - менше чотирьох місяців. Якби весь цей час було витрачено не на судові тяжби, а по уму, в чому ви бачите найбільш прийнятний варіант?

- Найкращим варіантом, з точки зору інтересів держави і збереження унікального судноремонтного заводу на Азовському морі, могли б стати державно-приватне партнерство або концесія. Це дозволило б інвесторові спільно з державою мати чітке уявлення про правила гри, довгостроково прогнозувати свої дії з розвитку підприємства.

Необхідний діалог, і «Маріупольська інвестиційна група», яка є керуючою компанією ТОВ «СРЗ», готова в ньому брати участь. Ми пропонували Міністерству інфраструктури в зв'язку з актуальністю теми концесії, яка піднімається в Україні на найвищому рівні, зробити спільний пілотний проект на судноремонтному заводі - невеликому порівняно з Одеським припортовим заводом або портом Іллічівським. Провести експеримент, адаптувати законодавчу базу, досить недосконалу на сьогодні, залучити інвесторів і довести привабливість України для вкладення інвестицій. Тоді інвестори будуть говорити про нас: якщо вони в зоні АТО змогли це зробити, то зможуть зробити у всій країні. Це був би найоптимістичніший для всіх сценарій.