Кейс АСРЗ буде розглянуто на предмет консультаційної підтримки Представництвом Європейського Союзу в Україні

Компанія
Зустріч представників Європейського союзу і підприємців міста Маріуполя, в якій взяли участь і представники топ-менеджменту КК «Маріупольської Інвестиційної Групи» (КК «МИГ»), відбулася 29 січня в Регіональному центрі бізнес-навичок "Приазов'є" і виявилася дуже продуктивною.
Глава Представництва Європейського Союзу в Україні Хюг Мінгареллі, який ініціював зустріч, заявив про те, що хоче почути безпосередньо від бізнесменів з якими труднощами їм доводиться стикатися при розвитку і створенні бізнесу в цьому регіоні.
Олег Іванюшенко, виконавчий директор КК «МИГ», озвучив проблематику неврегульованого юридичного статусу Азовського судноремонтного заводу. Після ґрунтовного обговорення - представники ЄС озвучили готовність розглянути кейс Азовського судноремонтного заводу на предмет консультаційної підтримки з боку Представництва Європейського Союзу в Україні.
Топ-тема
В умовах війни і вибухнувшої керченської кризи, актуальність такої підтримки важко переоцінити. Необхідність врегулювання юридичного статусу ТОВ «СРЗ», єдиною на сьогодні судноверфі на підконтрольній Україні території Азовського моря, давно вийшла за вузькі рамки тільки бізнесу, і стала стратегічно важливою для всієї країни.
На сьогодні ТОВ «СРЗ», працюючи в тісній зв'язці з державними наглядовими органами, такими як КО «Регістр судноплавства України» і АМПУ, забезпечує кваліфікований ремонт технічного і державного портового флоту.
Гальмування розвитку підприємств, що стали заручниками кризової ситуації - факт, який сьогодні не підлягає сумніву. Про реальні наслідки того, що відбувається, вимушеному переформатуванню логістики та виробничих завдань, давно вимагають переосмислення і систематизації - йшлося також і на зустрічі генерального директора ТОВ «СРЗ» Олега Турського з представниками місії ОБСЄ Ральфа Логана (Великобританії) і Томаса Райлі (США). Розповіді про проблеми, які переживає підприємство, як запевнили представники місії, будуть систематизовані та передані на дипломатичний рівень для пошуку шляхів виходу з кризи.
Гальмування все ж рух?
«Чотири роки війни ... будівництво керченського мосту ... тепер ось вибухнувша в листопаді «керченський криза», військовий стан, а в нашому випадку, плюс невизначеність юридичного статусу ... Не здивую, якщо скажу, що всі ці події і обставини поступально змусили нас зробити дуже багато, щоб забезпечити безперебійну роботу колективу, - констатує Олег Турський. - Спочатку треба було кардинально переглянути логістику і географію постійних контрагентів, потім переконати тих, що залишилися та набутих знову, у безпеці наших послуг, та ще й  постійно робити спроби перешкоджати трудової міграції. Загалом, знаходячи імунітет, так чи інакше, виявилось понад наших сил перемогти масу негативних наслідків практично на всіх напрямках діяльності СРЗ, крім, мабуть, машинобудування.
Гальмуються і судноремонт, і наші спроби відродити суднобудування, і практично до нуля «з'їхавші» обсяги перевалки».

Зовсім свіжий приклад - у грудні відбулася дуже болюча для колективу ТОВ «СРЗ» втрата «жирного» замовлення на суму близько $300 тисяч на великий судноремонт суховантажу «Рамус».
«Два місяці ми готували цей ремонт! І даного замовлення нам вистачило б на три місяці роботи для 200 осіб, - журиться Турський. - Удвічі болючіше, що це судно постійних партнерів по бізнесу.
Треба віддати належне судновласнику, який готовий був втратити 10 діб (по п'ять на вхід і вихід) - час, який в середньому втрачає кожне судно у зв'язку з процедурами, чергами і оглядами при проході керченського мосту. Але подвійного подорожчання вартості фрахтів для проходу Керчі в Азовськє море, і ризиків, що конфлікт затягнеться або військовий стан могло бути продовжено, виявилося занадто.
В результаті судно повели в Ізмаїл Херсонської області. А у нас, як наслідок, з 1 січня 2019 року скорочена до 4-х днів (замість 5) і втрати у заробітній платні».

Тепер про суднобудування. Протягом двох років ТОВ «СРЗ» займалося виготовленням секцій металевої надбудови танкера для міжнародних рейсів компанії Viterlef Management Ltd. У разі успішного виконання умов контракту, підприємство могло розраховувати на отримання замовлення на будівництво баржі на потужностях Азовського судноремонтного заводу. Робота з виготовлення надбудови складалася в декілька етапів: проектної підготовки, інтенсивної фази виготовлення секцій та збірки блоків надбудови.
«Відвантажити секції блоків надбудови ми повинні були в грудні 2018, і відправити її по морю в Хорватію, - розповів Олег Турський. - Але, на жаль, через відомі події, до цього дня ми не можемо знайти судно, судновласник якого погодився б йти сюди, знову ж таки, з огляду на всі можливі ризики і втрати.

В результаті під загрозою зриву доленосного півмільйонного контракту, і недоотримані $ 200 тисяч.
Для нас це дуже багато».
І, нарешті, робота в режимі порту, або перевалка. Вже не секрет, що у підприємств за кордоном Керченської протоки, не тільки АСРЗ, йде стабільне падіння обсягів перевалки.
«Відразу після відкриття Керченського мосту вантажовідправники стали переглядати регіон відправки, - просто пояснює Турський. - Як правило, перенаправляють суда до Одеси, Іллічівська та Херсону.
Першопричина, як я вже говорив, - у втратах часу на простої під час заходу/виході з Азова. - Якщо на початку 2018 років через причали СРЗ перевантажувалося 30-40 тонн вантажу при потенційно можливих 100 тисяч (які ми робили до війни), то зараз 5-10 тисяч тонн на місяць. Плюс не витримують кризи та зупиняються підприємства в регіоні. Наприклад, зупинився наш основний на сьогодні партнер ТОВ «Електросталь» (Курахово).

Постскриптум
В ОБСЄ впевнені, що відкритий діалог по-справжньому сприяє ефективному пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій. Однак, найглибша криза - це шлях до великого поштовху в розвитку надалі. Зрештою, і це було відзначено на зустрічі, вдача для України, що географічне положення ТОВ «СРЗ» дозволяє підприємствам морської галузі Азовського моря, в тому числі і державним, виконувати ремонти судів на підконтрольній Україні території, виключаючи необхідність переходу Керченської протоки і пов'язані з цим ризики.